Для любителів їзди на високих швидкостях шинні виробники пропонують купити гуму спортивного типу. Досвідчені водії без проблем відрізнять ці моделі від класичних скатів за трьома основними критеріями:

Більш жорсткий компаунд. Завдяки цьому зменшується сила тертя з покриттям – шини не перегріваються навіть на спеці +30 градусів і вище.
Низький профіль. Автомобіль швидше розганяється, при цьому зберігається відмінна керованість. Тут краще працює гальмівна система, шлях до повної зупинки машини коротший, ніж на класичних шинах.
Широка бігова дорога. Така структура протектора дає змогу охопити більшу площу дороги. За рахунок цього поліпшується зчеплення, машина отримує кращу стійкість – особливо це проявляється в поворотах.

Вибір спортивних шин

Вибираючи спортивні шини на літо основну увагу приділити потрібно на два моменти:

1. Типорозмір

Все залежить від моделі авто. До кожної з них виробники в техпаспорті вказують розміри шин і дисків, які потрібно купити. Від експериментів варто відмовитися, щоб не ризикувати здоров’ям своїм, пасажирів та інших учасників дорожнього руху.

Особливу увагу варто приділити ширині протектора, профілю та швидкісному індексу. Останній показник визначає, на якій максимальній швидкості шини здатні демонструвати свої найкращі якості.

2. Бренд

Вибираючи спортивну гуму, економити не варто. Краще купити шини дорожче від іменитих виробників, але бути впевненим, що вони виручать у потрібний момент, ніж віддати перевагу дешевим моделям, але потім зіткнутися з проблемами керованості в дорозі.

Елітні бренди свої вироби виробляють з добірної сировини із застосуванням інноваційних технологій під час розробки гумового складу. Це є визначальним фактором, який робить різницю в якості шин преміум-брендів від покришок середнього або бюджетного класу.

Експлуатація

Купивши літні спортивні шини, відразу видавлювати з них максимум не варто. Як і покришки інших типів, вони потребують обкатки, щоб пристосуватися до нових для себе умов. Кожен виробник вказує, яку дистанцію необхідно проїхати, дотримуючись певних обмежень:

відмовитися від різких маневрів;
дотримуватися середнього швидкісного режиму;
виключити їзду по розбитій дорозі та бордюрах.

У середньому, обкатка проводиться в перші 300-400 кілометрів пробігу. За цей час шини звикають до дорожніх умов, а водій вивчає сильні та слабкі сторони скатів у різних ситуаціях.